«Вишневе – місто духовності і добра».

Вітаємо Вас на нашій сторінці.

                     

                    Моє Вишневе
Місто прекрасне, чудове та миле,
А головне дуже рідне мені!
Місто любові, добра та миру,
Мабуть, найкраще воно на Землі!
                        Світле Вишневе під Божими крилами
                        Людям усім зігріває серця,
                       Щоб описати чудове місто –
                       Словам чарівним немає кінця.

                                                                        Кузьменко Катя, 6-а

Фотоальбом

вівторок, 28 квітня 2009 р.

Вони захищали Батьківщину


Гавриш Федір Іванович
Народився 2 лютого 1919 року в Чернігівській області Ніженського уїзду с. Люсіновка в сім"ї селянина. З малих років вчився в школі та допомогав батькам по сільскому господарстві, потім переїхав на хутір Вікторівка, де і закінчив початкову школу, а в семерічну школу ходив у селі Сальне. Під час навчання у школі працював у колгоспі, до 1993 р. Через голодомор поїхав до Росії в місто Салі-Ілецьк, де приймав участь в будуванні залізниці, котра з'єднувала м. Уральськ та м. Салі-Ілецьк. В м. Балакові, Саратовської обл. закінчив ФЗУ на судо-електрика, після чого, працював 2 роки електриком на пароході в м.Саратів.
1939 р. був призван в РККА. Служив на Урослі в м. Челябінськ, 3 місяці провчився в полковой школі і 5 січня 1940 р. відправили на Фінську війну, де і воював до 12 березня 1940 р. Після Фінської війни перевезли у Білорусію м. Ліда. Згідно приказу Сталіна зайшли у Литву 15 червня, перейшли границю, де й зупинились в м. Росіяни. В 1941 році у травні стали на границі в м. Таурай, де і 22 червня встріли війну. Пройшов війну, має нагороди. Після закінчення війни 8 травня 1945 р. Гавриш Федір Іванович пробув у Німеччині до 1946 року. У вересні поступив у Ніжинський технікум механізації та електофінації. Після закінчення технікума у 1949 р. отримав направлення на роботу в сіленерго Київської області. У 1955 р. почав працювати на залізниці, де і пропрацював 35 років електромаханіком та отримав звання Почесного залізничника України. У 1986 р. вийшов на пенсію.
(Учні НВО вдячні Плесюку Олексію за сприяння)

Немає коментарів: