«Вишневе – місто духовності і добра».

Вітаємо Вас на нашій сторінці.

                     

                    Моє Вишневе
Місто прекрасне, чудове та миле,
А головне дуже рідне мені!
Місто любові, добра та миру,
Мабуть, найкраще воно на Землі!
                        Світле Вишневе під Божими крилами
                        Людям усім зігріває серця,
                       Щоб описати чудове місто –
                       Словам чарівним немає кінця.

                                                                        Кузьменко Катя, 6-а

Фотоальбом

середу, 27 січня 2010 р.

Ними пишається наше місто


Онофрійчук Людмила Петрівна – дільничний лікар – педіатр дитячого відділення міської Вишнівської лікарні.
- Людмила Петрівна, скільки років Ви працюєте?
- Понад 25 років я працюю в медицині після закінчення Київського медичного інституту.
- Де ви проживаєте?
- Я мешкаю в м. Боярці, але з першого дня своєї професійної кар’єри працюю в м. Вишневому. Всі сили і любов віддаю маленьким жителям Вишневого.
- А як змінилося наше місто за 25 років?
- Звичайно, воно стало кращим. І, взагалі, мені більше подобається м. Вишневе, ніж Боярка. На мою думку, адміністрація м. Вишневого більше уваги приділяє охайності і впорядкуванню міста. Хоча дещо треба і змінювати.
- Що саме?
- Маю надію, що обіцянка побудувати дитячу поліклініку здійсниться. Адже важко працювати в таких умовах, в яких працюємо ми! Навантаження на лікарів велике, не вистачає спеціалістів; сам будинок, де знаходиться дитяче відділення, погано пристосований до прийому хворих дітей.
- Що Ви побажаєте молоді нашого міста.
- Всього найкращого. Особливо тепер – на початку нового 2010 року. Хай здійснюються всі Ваші мрії.
- Дякую.
(Матеріал підготувала учениця 9-А класу Пісковець Ольга)

неділю, 17 січня 2010 р.

Роботи учасників конкурса "Моє місто"

МОЄ МІСТО
Я люблю тебе, Вишневе,
Моє рідне місто!
За красу твою ранкову
Й пісню урочисту.
Тут я народилась,
Тут і проживаю,
Тут ходжу я в школу -
І за це кохаю!
Спасибі тобі за людей,
Що втоми не знають.
І своєю ввідданою працею
Наше місто прославляють!
(Учасниця конкурсу, учениця 3-Б класу Сніжана Омельченко)

З історії нашого міста


Учень 3-Б класу Владислав Лисенко цікавиться історією свого міста. Ось що він написав...
Історія нашого міста розпочалась у 1887 році, коли з'явилася залізнична станція Жуляни(зараз станція Вишневе). Місцевість складалась з болот та озер.
До революції ст. Жуляни обслуговувала вантажні поїзди, а під час громадянської війни стала місцем боїв.
Перший житловий будинок побудував залізничний контролер на прізвище Мігай у 1912 році (вулиця Шевченка,1).
З 1926 року станція Жуляни розростається будинками, з'являються перші магазини.
Під час війни (1941-1945 рр.) загинув Герой Радянського Союзу Микола Балуков, на честь якого у нас названа вулиця. У братській могилі поховано більше 2-х тисяч вишнівчан, які також загинули на війні.

У 1935 році з'явилась перша школа
(до того часу діти навчались в Крюківщині та Боярці).

В Березні 1960 року село перейменували в Вишневе (було багато вишневих дерев). Нарахували тоді 550 будинків і 3800 жителів...
А зараз моє місто велике і прекрасне. Я його люблю.

Фотоконкурс "Моє місто"

Роботи учениці 3-б класу Світланки Бойко
ВЕЧІР У ВИШНЕВОМУ


ЗИМОВИЙ ВОКЗАЛ

ДЗВОНИ...


ЧАПКІС У ВИШНЕВОМУ

суботу, 16 січня 2010 р.

Пісня про Вишневе


У центрі України,
Під Києвом самим,
Стоїть красиве місто.
Так хороше у нім.
Воно таке чудове.
Так весело у нім,
Що хочеться співати
Цю пісеньку вам всім!
Приспів:
Вишневе - місто доброти!
Вишневе - місто красоти!
Вишневе - домівка моя!
Вишневе, я донечка твоя!

Живуть там гарні люди.
І працьовиті всі.
Зростають чудо-діти.
Талановиті всі.
І місто прославляють
На весь широкий світ!
І місто розквітає,
Немов вишневий цвіт!
Приспів:
Вишневе - місто доброти!
Вишневе - місто красоти!
Вишневе - домівка моя!
Вишневе, я донечка твоя!

(Світланка Бойко (3-б клас) - учасниця шкільного конкурсу "Моє місто", фото С.Бойко)

вівторок, 12 січня 2010 р.

ШАНОВАНІ ЛЮДИ ВИШНЕВОГО





Ними пишається наше місто

Здоров’є – це найцінніший скарб кожної людини. А здоров’є жінки – це дуже важливе питання для сучасного суспільства. Тому дякуємо лікарям, які допомагають нам бути здоровими.

Таким лікарем є Сквознікова Тетяна Леонтіївна – завідуюча Вишнівською жіночою консультацією. В 1975 році закінчила Київський медичний інститут з відзнакою по спеціальності лікар акушер-гінеколог. Свій трудовий шлях починала в Білоцерківському районі. Тепер віддано працює в нашому місті, душею переймається всіма проблемами закладу, що очолює. Має неабияку терпимість і любов до своїх пацієнтів.

- Тетяна Леонтіївна, коли Ви приїхали у Вишневе?
- З травня 1980 року живу і працюю в м. Вишневому. Спочатку працювала лікарем гінекологом в поліклініці Жулянського машинобудівного заводу. З жовтня 1994 року – дільничим акушер-гінекологом в Вишнівській жіночій консультації. Маю І кваліфікаційну категорію. З листопада 2000 року очолюю колектив Вишнівської жіночої консультації.
- Що Ви вважаєте головним для себе як професіонала?
- На мою думку, саме головне – любити свою професію. Акушерство і гінекологія – це така спеціальність, що без любові до неї працювати не можна. Навіть невелика помилка в роботі акушер-гінеколога може привести до фатальних наслідків! Іще одна запорука успіху – не переставати рости професіонально. Одержати диплом по спеціальності – це всього двадцять процентів успіху. Для того щоб стати справжнім професіоналом, потрібно вчитися все життя. Маючи трудовий стаж по спеціальності 35 років, я намагаюсь брати участь у всіх семінарах, конференціях, тренінгах.
- Що Вам хотілося б сказати нашій молоді?
- Мені хочеться звернутися до молоді. Обравши собі професію в любій галузі, бажаю вам бути справжніми професіоналами. А це значить, любіть свою професію і постійно підвищуйте свій професійний рівень.
- Чи зросла кількість пацієнток за останній час? Які у Вас умови праці?
- У місті Вишневому постійно і тимчасово проживає більш 15 тисяч жінок, які звертаються до нас за допомогою. Кількість жінок з кожним роком збільшується. А ось жіноча консультація в нашому місті не відповідає сучасним вимогам лікарняного закладу. Розташована на першому поверсі житлового будинку з вузькими коридорами, поруч з дермато-венерологічним кабінетом; без відповідного ремонту; без сучасних приладів обстеження. Єдине, що рятує в даній ситуації – це високий професіоналізм, чуйність, увага, доброзичливість всіх працівників жіночої консультації. Дякуючи їм, ми маємо заслужений авторитет серед населення, до нас звертаються за допомогою приїжджі жінки, жінки навколишніх сіл. На мою думку владі міста потрібно повернутися обличчям до соціальних проблем міста – будівництва жіночої консультації, дитячих садків, центрів для розвитку дітей і юнацтва. Терміново обмежити будівництво ресторанів, кафе і різних питних (алкогольних) закладів. І тоді наше місто буде ще прекраснішим!
*********************************************************************************

Пархомей Галина Дмитрівна – акушер Вишнівської жіночої консультації. Більше 50 років ця людина віддала медицині.
­ - Коли і де почався Ваш професійний шлях, Галина Дмитрівна?
-­ Я почала працювати з 1958 в дитсадку медсестрою. З 1962 року - завмедпунктом на Волині. Потім переїхала і працювала в м. Ірпіні в дитячій консультації.
-­ З якого року Ви проживаєте у нашому місті?
-­ У Вишневому живу з 1965 року, а з 1 січня 1968 року працювала в медамбулаторії. З 1975 року працюю акушеркою до сьогодення. Надаю консультації і спостерігаю за вагітними, гінекологічними хворими.
-­ Як на Вашу думку змінилося Вишневе?
-­ Місто розрослося, стало гарним. Всюди була грязюка, ходили в чоботях, бо не було асфальту. Ходили на визова до хворих темними вулицями, по дошках. Зараз навіть не віриться, що так було…
-­ Що треба змінити, щоб в нашому місті стало краще жити?
-­ Насамперед, треба подумати про молодь. Скрізь написано, що Вишневе – місто духовності і добра, але для молоді нічого не збудовано, ніхто не подумав про розвиток духовності у молоді, бо немає кінотеатру, молодіжного центру, дискотеки, спорткомплексу, тісна бібліотека. В місті немає музею… А наша жіноча консультація? Хіба в таких умовах повинні наблюдатися вагітні?! Тісно, гінекологічне відділення разом з дерматологічним кабінетом!.. Хотілося б кращого для нашої молоді.
Дякуємо.
(Над матеріалом працювали учні 9-В класу).

середу, 6 січня 2010 р.

Святий вечір...


Добрий вечір тобі, пане Господарю:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився...
Колядки - це обрядові, величально обрядові пісні, які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво. Звичай колядування має свою давню історію...
Колядки пов'язані з днем зимового сонце стояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його свядкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце - маленького Божича.
Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називатися колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з'явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря - розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!