Завершується VIIІ етап

Закінчується VIIІ етап(1 квітня - 30 квітня). В ньому повинен був пройти аналіз виконаної творчої роботи. Нажаль, цей етап ми не змогли ще виконати. Тому роботу продовжимо.

Вони захищали Батьківщину

Гавриш Федір Іванович

Народився 2 лютого 1919 року в Чернігівській області Ніженського уїзду с. Люсіновка в сім"ї селянина. З малих років вчився в школі та допомогав батькам по сільскому господарстві, потім переїхав на хутір Вікторівка, де і закінчив початкову школу, а в семерічну школу ходив у селі Сальне. Під час навчання у школі працював у колгоспі, до 1993 р. Через голодомор поїхав до Росії в місто Салі-Ілецьк, де приймав участь в будуванні залізниці, котра з'єднувала м. Уральськ та м. Салі-Ілецьк. В м. Балакові, Саратовської обл. закінчив ФЗУ на судо-електрика, після чого, працював 2 роки електриком на пароході в м.Саратів.

1939 р. був призван в РККА. Служив на Урослі в м. Челябінськ, 3 місяці провчився в полковой школі і 5 січня 1940 р. відправили на Фінську війну, де і воював до 12 березня 1940 р. Після Фінської війни перевезли у Білорусію м. Ліда. Згідно приказу Сталіна зайшли у Литву 15 червня, перейшли границю, де й зупинились в м. Росіяни. В 1941 році у травні стали на границі в м. Таурай, де і 22 червня встріли війну. Пройшов війну, має нагороди. Після закінчення війни 8 травня 1945 р. Гавриш Федір Іванович пробув у Німеччині до 1946 року. У вересні поступив у Ніжинський технікум механізації та електофінації. Після закінчення технікума у 1949 р. отримав направлення на роботу в сіленерго Київської області. У 1955 р. почав працювати на залізниці, де і пропрацював 35 років електромаханіком та отримав звання Почесного залізничника України. У 1986 р. вийшов на пенсію.

(Учні НВО вдячні Плесюку Олексію за сприяння)

Моє місто

Люблю я місто, в якому проживаю,

Його прекрасні вулиці й сади.

Людей його я поважаю

І хочу залишатись тут завжди.

Вишневий цвіт, прекрасні тополі і клени -

Ними захоплюються всі.
Дорослі, підлітки і діти
Живуть у мирі, злагоді й теплі.

Учениця 11-а класу Долгова Даша

Моє місто.

Я живу в м. Вишневе. Воно хоч і маленьке, але тут можна знайти багато цікавого. На цій території проходили бої Другої Світової Війни. Кількість населення становить біля 50000тис. В такому маленькому містечку аж чотири загальноосвітні школи. Напевно, це свідчить про те, що в ньому мешкає дуже багато підлітків. Зранку місто оживає: всі метушаться, поспішають на роботу, школярі та студенти поспішають на заняття.

Навесні все розквітає, і місто Вишневе перетворюється на «вишневий сад». Насправді, в нашому місті багато дерев, але, нажаль, місцева адміністрація не виділяє місця і коштів для створення парку відпочинку. В центрі міста дуже помітна Алея Слави…Там на вихідних збирається велика кількість молоді. Біля школи №2 стоїть мало помітний пам`ятник О. Вишні.

В нашому місті дуже шанують День Перемоги. Біля пам`ятника, який розташований біля школи №1, організовують справжнє свято: пригощають кашою, грає музика, приїжджають воєнні танки і збирається багато народу. В центрі міста також влаштовують справжнє святкування.

Можна дуже довго розповідати про визначні місця Вишневого, але існують ще й проблеми, які дуже хвилюють мешканців міста. Наприклад, те, що в місті нема парку відпочинку, розважальних комплексів, молодіжних кафе, в яких не курять і не продають алкоголь. В місті дуже багато сміття, не повсюди є сміттєві баки біля місць відпочинку, дуже багато бездомних тварин…так можна продовжувати і продовжувати!

Давайте дотримуватися лозунгів: «Чисте серце – чисте місто!», «Місто Вишневе – місто духовності і добра!»

Учениця 11-А класу Приміра Іра

З Великодніми святами

Хай чудесне свято принесе любов та світло у Вашу родину, щирість та добро у взаємини!

Наша молодь

Ірина Колесник

2003 рік... Учениця 11-го класу НВО "Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 - дитячий садок" Ірина Колесник в свої 16 років виборола золоту медаль на чемпіонаті Європи з самбо, що проходив у болгарському курортному місті Албена. А рік тому Іринка стала чемпіонкою Світу із самбо серед спортсменів до 18-ти років на змаганнях, що проходили в м. Оранжеловець (Сербія). Були ще інші перемоги...

Юна чемпіонка - жителька нашого міста. Її талант розгледів тренер Віктор Мужчина, який більше 20 років тому започаткував у Вишневому секцію спортивної боротьби і підготував багато талановитих спортсменів.

************************************************************************************

Моргун Вікторія – вихованка з дзюдо ДЮСШ (Дитячо-юнацької спортивної школи). Ця прекрасна, щира дівчина навчається у 10 класі ЗОШ №3 нашого міста.

Вікторія почала займатись дзюдо ще з 2005 року. Дуже великих нагород вона ще немає, натомість у неї є сила і бажання займатися спортом. На її думку, не обов’язково мати великі нагороди, але обов’язково мати бажання займатися спортом, оскільки спорт додає здоров’я та сили, а ще – впевненості, натхнення та мужності. Окрім цього в спорті можна знайти багато вірних друзів, вважає Віка.

Моргун Віка є неодноразовою чемпіонкою Київської області з дзюдо, Всеукраїнських турнірів, вона приймала участь у чемпіонаті України серед молоді з дзюдо.

Дзюдо – це такий вид спорту, в який ідуть не всі, а лише ті, хто хочуть пізнати себе зсередини, поринути у світ боротьби та набратися рішучості.

Бажаємо Вікторії успіхів в спорті та навчанні.

Олексійчук Л.Е.

**************************************************************************************