Почалися канікули

Ура! Канікули!
Школа чекає учнів 2.11.2009 року.

ІІ етап

Ними пишається наше місто

****************************************************************************************

Кирило Чупринін - заслужений майстер спорту України, дворазовий чемпіон світу, переможець Кубку світу з богатирських ігор, учасник Олімпійських ігор, багаторазовий чемпіон України, почесний громадянин міста Вишневе - неординарна, цікава, життєрадісна особистість.

- Чи подобається вам м.Вишневе?

- Подобається. Починаючи з назви м. Вишневе продовжуючи “Місто Духовності і Добра”, і закінчуючи людьми та їх відношенням до міста, до добробуту і благоустрою, краси нашого рідного Вишневого. Це - якщо коротко.

- Що Ви хотіли б змінити в м.Вишневому?

- Треба не змінювати, а додавати і додавати суттєвості, ваги, бажано вдосконалювати нашу рідну оселю, побут, красу, патріотизм.

- Як ви відноситесь до сучасної молоді?

- Всі мої занепокоєння, щодо поганого впливу на молодь СМІ та деяку відсутність батьківського впливу, надихнула мене на створення програми “Здоров’я нації, через здоров’я дитини”. Діти в нас супер і їх “зацікавити в особистих досягненнях необхідно”.

- Як давно ви живете в м.Вишневому?

- З 1998р. наше щастя жити в м. Вишневому.

- Ваші нагороди.

- Нагород-подяк дуже багато, пам’ятне це: медалі за виграш Чемпіонату Світу Європи та орден “За заслуги” III ст. від України.

- Як давно Ви займаєтеся цим спортом?

- Загальний стаж 22 роки. Богатирним багатоборством займаюсь 10 років.

- Яке Ваше улюблене місце в м.Вишневому?

- Не треба вибирати місце, місто треба любити вцілому і тільки так!

- Ваші побажання молоді.

- Досягайте найвищого в усьому!!!

- Дякуємо за спілкування.

(Вдячні за допомогу Дарині Чуприніній, інтерв’ю підготували учні 9-В класу Мірошниченко Алла, Пірогова Альона, Зонь Аня, Смола Іра.)

***************************************************************************************

- Ми учні 9-В класу навчаємось у НВО і беремо участь у проекті «Моє місто». Хочемо поспілкуватися з Парфесою Аллою Степанівною - завідуючою дитсадком.

- Скільки років Ви працюєте у дитячому садку?

- 25 років і 5 місяців. Я сюди прийшла молодим спеціалістом, відразу після навчання.

- А з якого року займаєте посаду завідуючої?

- З 2000-го року.

- Де Ви навчалися після школи?

- У Київському педучилищі №2. Потім закінчила заочно інститут Вінченка, вивчала японську мову.

- З якого року Ви проживаєте у місті Вишневому?

- З того ж року, коли почала працювати у дитячому садку.
- А де проживали до цього?
- У селі Півні Фастівського району.
- Ви маєте великий досвід. Розкажіть, будь-ласка, як змінилися діти за останні 5 років?
- Звичайно, змінились. Наш садок відвідують діти багатьох наших вихованців. Можна зрівняти батьків і дітей. Зараз більш розвинені технології, діти більше знають та цікавляться усім. Втрачається зв’язок батьків з дітьми, бо діти більше приділяють увагу комп’ютеру, телебаченню, електронним іграм, можуть розважити себе самі. Раніше замість цього були пісні та казки на ніч. Ми часто проводимо виставки, у яких беруть участь цілі сім’ї. Батьки разом з дітками щось роблять. Також ми проводимо персональні виставки однієї родини або ж лише дитини.
- А яке у нинішніх дітей ставлення до вихователів?
- Різне. Погано, що деякі батьки не вчать дітей поваги до старших, просто не звертають увагу на такі проблеми морального виховання. Їм важливо, щоб діти були доглянуті, одягнені. Ми, звичайно, привертаємо увагу до цих проблем, але вже батькам вирішувати, чи дослухатися до наших зауважень. Зараз діти емансиповані, більш обізнані. Погано, що батьки не звертають увагу на патріотичне, моральне виховання.
- Яке Ваше ставлення до молоді?
- Я дивлюсь на підростаюче покоління з надією. Які б проблеми не були в сім’ї, державі, та майбутнє за молоддю.
- А що б ви побажали молоді?
- Вчитися, хоч як банально це не звучало б. У сучасної молоді дуже складна робота – вчитися, розібратися у перипетії життя. Потрібно правильно обрати професію, йти до своєї мети. Треба оцінити всі свої можливості, зважити всі «за» і «проти», щоб потім не шкодувати про свій вибір, не позбавити себе задоволення від роботи.
- Як змінилося Вишневе за останні 5-10 років?
- Змінилося, звичайно, у кращий бік: з’явилося більше дитячих майданчиків, розбудувалося місто.
- А в гіршу сторону?
- Змінилося і в негативний бік. Нашій молоді немає, де дітися. Я маю на увазі те покоління, що відвідує дитячий садок. У місті не вистачає дитячих садків, а ті, що є – переповнені. Ми у ясельні групи набираємо аж по 40 дітей. Їм неможливо надати належний догляд. Така ж ситуація і у старших групах. Масив розбудували, а інфраструктуру, на жаль,ні. Потрібно ще школу, дитячі садки. Не вистачає клубів по інтересах, музичних інструментів у школах, осередків, де б молодь відпочивала. Також не вистачає місць, де б старше покоління могло проводити свій час. Для літніх людей дуже важливо спілкуватися, бо вони вже не працюють, а цілі дні проводять вдома чи біля під’їзду на лавці. Раніше діти проводили досить багато часу на екскурсіях, різних змаганнях, у клубах та кіно. Я пам’ятаю, як колись зайняла перше місце у районі, для мене це було так важливо!
- А з чого саме?
- Із трьох видів спорту: стрільби, бігу на лижах та віджимання. Я навіть не сподівалася, що виграю. Це було для мене несподіванкою.
- Яка Ваша дитяча мрія?
- Я мріяла навчитися грати на будь-якому музичному інструменті. У моїй сільській школі була дуже висока якість навчання, все дозвілля було зайняте різноманітними цікавими заняттями. Інструментів не було у школі ніяких, саме тому вони мене так вабили.
- Якби Ви були мером м. Вишневого, що насамперед зробили б для міста?
- Я втілила б у життя свої припущення, як краще жити. Збудувала б дитячі садки, школи, місця для дозвілля молоді та старшого покоління. Зробила б так, щоб для всіх вистачало робочих місць, у тому числі і для молоді, щоб була достойна заробітна плата.
- Дякуємо Вам за таке цікаве інтерв’ю. Було дуже приємно поспілкуватися. До побачення!
Учениці (Інтерв'ю підготували учениці 9-В класу Берещук Інна та Курдилевська Наталя)