Олександр Кислашко – протоієрей, кандидат богословських наук. Також йому було присвоєно звання академіка міжнародного козацтва під час перебування настоятелем у гетьманській сотні.
На даний момент видав 9 книг на релігійну тематику. Збирається в найближчий час видати десяту. Друкується в журналах «Українська література у загальноосвітній школі», «Історія, філософія і релігієзнавство», дає поради вчителям по вивченню Біблії.
Отець Олександр зробив чималий внесок в розвиток нашого міста: побудував церкву, що знаходиться на Поштовому провулку.
- З якого часу Ви у Вишневому?
- З 21 листопада 1993 року. Ми з сім’єю переїхали у Вишневе з Тернопільщини в зв’язку з тим, що синові, хворому на бронхіальну астму, потрібно було змінити клімат. Перед цим ми жили в декількох областях, але клімат Київщини виявився найкращим для здоров’я сина.
- Ким працювали? Де?
- Навчаючись на фізико-математичному факультеті, я здобув спеціальність вчителя математики і креслення. Після чого працював вчителем 28 років (з них 21 рік – директором) спочатку в Рівненській, потім в Тернопільській і Київській (в селищі Бабинці) областях. В 21 рік став директором школи на Рівненщині. Займаючи цю посаду, зробив 21 випуск. Тому найприємніше згадувати шкільні свята, особливо 1 вересня. Також побудував школу біля міста Почаєво на Тернопільщині в селі Лосятин. Крім цього, я був науковим кореспондентом Інституту психології, написав дисертацію про педагогічний такт вчителя.
З самого дитинства я мріяв стати священиком. Але так склались обставини, що мені довелося обрати іншу спеціальність. Проте, коли в 1991 році відродилась Українська Православна Церква, я пішов на курси священників, де набирали людей з вищою освітою. І 6 липня 1991 року я висвятився у сан священика.
- Які Ваші побажання молоді?
- Я бажаю молоді, щоб вони пізнали Євангеліє. Завжди кажу людям, що неважливо прихожанами якої церкви вони будуть. Бо, на мою думку, кожна церква дає людині духовну силу. Ісус казав: «Де збираються двоє або троє в ім’я моє, там і я є».
Головне – ходити в ту церкву, де вам добре, де вас гарно приймають, де вам приємно спілкуватися з людьми. В царство небесне людину приймають в залежності від того, як вона живе, як відноситься до ближнього, а не від того, в яку церкву ходить.
- Яким ви б хотіли бачити наше місто?
- Я би хотів, щоб в місті Вишневому було більше духовності, бо недарма ж Вишневе – місто духовності і добра.
Дякуємо за інтерв'ю
Медведок Анжела та Кравецька Настя
Немає коментарів:
Дописати коментар