ВІТАННЯ ЖІНКАМ З НАГОДИ 8 БЕРЕЗНЯ

Бажаєм щастя і тепла,
Весни, усмішок, сонця,
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця.

Хай навкруги цвіте бузок,
Та небо буде ясним;
І щоб життя було в жінок
Щасливим і прекрасним.

Аби завжди в душі у вас
Горів вогонь кохання;
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання.

Ними пишається наше місто

Мякенька Тетяна Миколаївна – вчитель інформатики Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, методист, працює в обласному управлінні освіти.

- З якого року Ви живете у нашому місті?

- Я народилася у Вишневому. 48 років живу у цьому чудовому куточку нашої України і хотіла б жити тільки тут.

- Яким було місто раніше?

- Раніше місто мені здавалося пустим, оскільки не було високих будівель. Біля залізниці було чимале озеро з величезною кількістю жаб, які з голосним кваканням стрибали у воду щойно проїздив потяг. Там, де зараз центр міста був величезний пустир, на якому були городи мешканців міста. До школи (зараз це НВО «Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1- дитячий садок», а тоді Школа №1) діти ходили групами, бо йти по одному в осінньо-зимовий період було страшнувато: в місті практично було відсутнє освітлення.

Вишневе дуже змінилося з того часу. Виросли нові будівлі, населення міста відповідно теж зросло. У нас зараз молоде, гарне місто, яким можна пишатися. Всі мешканці міста причетні до життя і розвитку Вишневого. В наших руках, яким буде місто.

- Тетяно Миколаївно, а що Ви захотіли б зараз змінити у Вишневому?

- Оскільки місто молоде, тому саме для молоді хотілось би збудувати парк, багато алей по всьому місту, де молоді люди могли б погуляти, по спілкуватися. Потрібно закрити «генделики» та на їхньому місті збудувати спортивно-розважальні комплекси, дискотеки, безалкогольні клуби. Треба владі дбати про фізичний і духовний розвиток молоді.

Треба подбати і про екологію в нашому місті – це запорука здоров’я всіх мешканців. А в центрі міста є автобаза, де постійно залишають автомобілі та маршрутки. Це підприємство треба винести за межі Вишневого, бо воно знаходиться біля дитячого садочка та школи. 

В центрі міста чудові дороги, тротуари, але, нажаль, звернувши на окраїни міста, ми не побачимо такого.

- Що Ви бажаєте нашій молоді?

- Молодь наша, загалом, досить високоінтелегентна. Але хотілося б, щоб вони дослухалися свого внутрішнього голосу. Щоб більше думали про наслідки своїх вчинків. Щоб вони розвивали свою мораль у правильному напрямку. В наш час у дітей є все, їм тільки потрібно зрозуміти, що їм насправді потрібно в житті. Бажаю всім успіху!

- Дякую.

(Матеріал підготував Гуржій Антон)

День захисника Вітчизни

Зі святом Вас, захисники Вітчизни!

23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.

Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.

Вітаємо Вас з Днем захисника Вітчизни! Бажаємо міцного здоров'я, щастя, творчої наснаги і успіхів в нелегкій праці захисника Батьківщини.

Ними пишається наше місто

Михайло Петрович Сальник – досвідчений педагог, вчитель-методист, незмінний директор Вишнівської ЗОШ №4.

20 років тому у місті було збудовано нову простору школу і весь цей час її директором був і є Михайло Петрович.

Декілька питань цій прекрасній людині.

З якого року Ви, Михайло Петрович, живете у нашому місті?

Після аварії на Чорнобильській АЕС моя сім’я переїхала до м. Вишневого. Це сталося 3 вересня 1986 року.

Скільки років Ви на освітянській ниві?

Майже 41 рік.

А з якого часу працюєте у четвертій школі?

З січня 1990 року.

Тобто практично з дня введення школи в експлуатацію, всі ці роки Ви очолюєте цей навчальний заклад!

Що, на Вашу думку, змінилося в місті протягом цього часу.

Багато чого змінилося… Місто стало красивішим. Зроблено багато по благоустрою центра Вишневого. Йде спорудження новобудов. Росте місто!

Що на Ваш погляд треба покращити чи змінити в нашому місті?

Перш за все, оскільки я турбуюся за наше молоде покоління, треба більше побудувати спотрмайданчиків. Та і наш стадіон має непривабливий вигляд – треба будувати новий. Місту необхідний будинок культури, будинок дитячої творчості, бо дітям немає чим зайнятися у вільний час. На даний час Центр творчості не має можливості охопити всіх учнів, що виявили бажання займатися чимсь цікавим для себе. Наш навчальний заклад іде завжди на допомогу: на базі нашої школи працюють шість гуртків від Центру дитячої творчості. Для занять і тренувань футбольних команд міста ми виділили час в нашому спортзалі з 15-21 години.

Ваші побажання нашій молоді.

Молодь – це майбутнє. Працювати з молоддю цікаво, але і важко. Багато треба працювати сім’ї, владі, школі, щоб молодь була здатною продовжувати і створювати величну нашу державу. Бажаю молоді багато навчатися, з натхненням працювати, успішно створювати та будувати нове суспільство.

Дякуємо.

Зі святом!

День святого Валентина, або День закоханих - свято католицького світу. Однак, помалу воно заходить у звичай і у нас.
Кохання змінює людину. Воно олюднює її. Робить здатною на вчинок і навіть на подвиг...
Закохана людина стає кращою, щедрішою, добрішою і посвюєму мудрішою. Даруйте одне одному своє кохання. Воно є найбільшою коштовністю, хоча і не продається й не має ціни...

Ними пишається наше місто

Онофрійчук Людмила Петрівна – дільничний лікар – педіатр дитячого відділення міської Вишнівської лікарні.

- Людмила Петрівна, скільки років Ви працюєте?

- Понад 25 років я працюю в медицині після закінчення Київського медичного інституту.

- Де ви проживаєте?

- Я мешкаю в м. Боярці, але з першого дня своєї професійної кар’єри працюю в м. Вишневому. Всі сили і любов віддаю маленьким жителям Вишневого.

- А як змінилося наше місто за 25 років?

- Звичайно, воно стало кращим. І, взагалі, мені більше подобається м. Вишневе, ніж Боярка. На мою думку, адміністрація м. Вишневого більше уваги приділяє охайності і впорядкуванню міста. Хоча дещо треба і змінювати.

- Що саме?

- Маю надію, що обіцянка побудувати дитячу поліклініку здійсниться. Адже важко працювати в таких умовах, в яких працюємо ми! Навантаження на лікарів велике, не вистачає спеціалістів; сам будинок, де знаходиться дитяче відділення, погано пристосований до прийому хворих дітей.

- Що Ви побажаєте молоді нашого міста.

- Всього найкращого. Особливо тепер – на початку нового 2010 року. Хай здійснюються всі Ваші мрії.

- Дякую.

(Матеріал підготувала учениця 9-А класу Пісковець Ольга)

Роботи учасників конкурса "Моє місто"

МОЄ МІСТО
Я люблю тебе, Вишневе,
Моє рідне місто!
За красу твою ранкову
Й пісню урочисту.
Тут я народилась,
Тут і проживаю,
Тут ходжу я в школу -
І за це кохаю!
Спасибі тобі за людей,
Що втоми не знають.
І своєю ввідданою працею
Наше місто прославляють!
(Учасниця конкурсу, учениця 3-Б класу Сніжана Омельченко)